Минусовка пискарева сонце

Сонце За високі гори сонце відлітало, Билося крильцями у небесну даль. Я ж його так довго, довго проводжала Мабудь сердце знало, що прейде печаль. Мамо, деж те сонце Щоб спалило біль мій, Щоб зігріло душу Навідь у пітьмах. Я без того соньця Вже не буду вільна, Вже не буду вільна, Як прийде зима. Вітер в моїх думах, ніч у кожнім слові, А біля віконьця не згаса свіча. Може й не буває вічної любові, Та я ж бачу сонце, у його очах? Мамо, деж те сонце Щоб спалило біль мій, Щоб зігріло душу Навідь у пітьмах. Я без того соньця Вже не буду вільна, Вже не буду вільна, Як прийде зима. Мамо, деж те сонце Щоб спалило біль мій, Щоб зігріло душу Навідь у пітьмах. Я без того соньця Вже не буду вільна, Вже не буду вільна, Як прийде зима.